Це Гліб і Аня
Ми створили Куй.
І хочемо розповісти, як усе починалося.
Куй для нас — це спосіб втілювати свій погляд на світ у речах, які можна носити. Іноді це смішне українське слово, фраза чи образ, доведений до абсурду. Іноді — просто хороша ілюстрація.
Нам близькі люди, які не питають у трендів, що їм має подобатися. Які можуть вдягнути щось трохи абсурдне, нічого не пояснювати й однаково залишатися собою.
Гліб
Його головною пристрастю завжди була музика.
Кілька років він жив у Ханої, грав техно й хаус, організовував андеграундні події та рейви, працював над фестивалем разом із людьми з різних країн.
Після повернення в Україну були маркетинг, фотографія, відео, музика, дизайн та постійне бажання навчитися ще чомусь.
Приблизно у 2024 році з’явився KYII. Гліб почав використовувати Midjourney як один з інструментів, а потім вручну допрацьовувати зображення у Photoshop, перетворюючи їх на завершені дизайни.
Одяг виявився ще одним полотном, де можна поєднати зображення, слово, гумор, музику, фотографію і весь інший творчий безлад.
Аня
Аня малює приблизно стільки, скільки себе пам’ятає.
Любов до малювання частково передалася їй від тата. Він самоучка і створює дуже красиві реалістичні пейзажі.
У якийсь момент Аня зрозуміла, що акуратно вимальовувати кожен листочок — узагалі не її історія. Їй цікавіше подивитися, що станеться, якщо на кілька годин перестати все контролювати.
Так малювання стало для неї не стільки способом зробити щось красиве, скільки можливістю передати свої думки й почуття. Емоцію. Думку. Тривогу. Злість. Захоплення. Дивний образ, який незрозуміло звідки взявся в голові.
Від розмов до речей
Коли ми познайомилися, Аня ще жила у Львові, але невдовзі переїхала до Києва. Ми швидко знайшли багато спільного: любов до мистецтва, музики, природи й дивних ідей. У наших розмовах постійно виринали смішні українські слова, знайомі вирази й народні меми. Іноді щось говорили ми, іноді — друзі або випадкові люди. Ми переглядалися й думали: «Це була б дуже смішна футболка».
Під час однієї зимової прогулянки районом ці розмови почали складатися в ідею Куй. Згодом від ідей перейшли до тканин, крою й друку: довго обирали матеріали, перевіряли шви, дивилися, як речі сидять і поводяться після прання. Принти вирішили наносити водними фарбами, які вбираються у тканину й не лежать зверху гумовою плівкою. Нам хотілося, щоб ці речі було приємно носити.
Як удома
Коли людина вдягає наші речі, ми хочемо, щоб вона відчувала себе як удома.
Ми робимо Куй з любов’ю і від щирого серця. Повільніше, ніж іноді хотілося б. Не завжди правильно з першої спроби. Але з великою увагою до того, що зрештою потрапляє до людини.
Ми будуємо навколо Куй спільноту близьких за духом художників, ілюстраторів і дизайнерів. Людей, з якими цікаво обмінюватися ідеями, експериментувати й створювати разом.
Якщо ти художник, дизайнер, фотограф, режисер або інший творець і хочеш зробити щось разом — пиши.
Будемо кувати разом.